Говорячи про війну, ми губимо причинно-наслідкові звʼязки, бо не бажаємо думати про наслідки.
На фронті бракує людей. Багато СЗЧ (люди тікають), ті, хто є перевантажені бойовими задачами й не мають коли вчитися використовувати обладнання.
Чому багато СЗЧ? Причин декілька. Є такі, які криються у минулому (вся ця російська культурна окупація, до прикладу). Але є і такі, які виникли під час повномасштабки.
Серед них:
- Невизначеність з майбутнім, тобто термінами служби;
- Розчарування у державних лідерах і інституціях: чому я повинен їх захищати, якщо вони так крадуть;
- Очікування швидкого миру, який часом обіцяє влада;
- Багато з цих настроїв шкодить і мобілізації.
ТЦК цих проблем не вирішить. Мобілізація — це свідчення зрілості нації та готовності себе захистити.
Звичайно, убивцю військового з ТЦК потрібно судити. Але смерть працівника ТЦК, як і багатьох військових на фронті, як і втрати населених пунктів на совісті тих, хто створює, як каже агресор “першопричини конфліктів”.
Лише ефективність державного управління і фахова інформаційна політика та безпека можуть змінити ситуацію. А рокіровки “єрмаків” на Банковій і піар на марафоні та в телеграмі не допоможуть.
Джерело: OBOZ.UA
